8 жовтня 2026 року міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді повідомив парламенту у Найробі, що уряд веде переговори про повернення п’ятьох кенійців, які перебувають у таборі для військовополонених в Україні. За словами Мудаваді, наймолодшому з них 23 роки, а обставини вербування та призову відповідають ознакам торгівлі людьми. Президент Кенії Вільям Руто вже обговорив питання телефоном із президентом України Володимиром Зеленським.
Позиція Найробі
Кенія прагне домогтися визнання своїх громадян жертвами міжнародної торгівлі людьми, а не військовополоненими. За даними доповіді Мудаваді, близько 84 громадян Кенії загинули або вважаються зниклими безвісти, 34 кенійці проходять лікування в Росії, а 62 учасники війни вже репатрійовані додому. Міністр наголосив, що чоловікам обіцяли цивільну роботу — водіями, охоронцями або кухарями — а потім примусили до військової служби.
Реакція Ботсвани, Зімбабве та позиція Києва
Міністерство закордонних справ Ботсвани повідомило, що працює над поверненням одного свого громадянина. 21 серпня Ботсвана запобігла вербуванню восььох своїх громадян до російських збройних сил у аеропортах Ботсвани, Південної Африки та Ефіопії. Уряд Зімбабве висловив занепокоєння через оманливі практики транскордонного вербування; у країні заарештували кількох осіб, серед яких двоє громадян Росії. Україна наполягає на обміні африканських військовополонених на українських полонених, яких утримує Росія.
Масштаб вербування
- За даними українського уряду, Росія завербувала понад 28 000 іноземців зі 135 країн.
- Понад 5 000 завербованих загинули.
- Україна утримує щонайменше 213 іноземних військовополонених, із них 37 — африканці.
Залишити відповідь